Справжня причина цукрового діабету 2 типу. Як вилікувати?

Справжня причина цукрового діабету другого типу – не цукор і вуглеводи. Що ж насправді викликає цукровий діабет другого типу та як діяти, щоб досягти ремісії?

При вживанні багато вуглеводів виникає підвищення рівня цукру в крові – це потім призводить до підвищення інсуліну, до розвитку інсулінової резистентності й так далі.

Частково цю думку поділяють лікарі, котрі глибоко не заглиблюються в суть. Але з іншого боку не все так просто, тому в цьому треба розбиратися, якщо ви дійсно хочете отримати результат.

Чому вуглеводи та жири не є причиною цукрового діабету другого типу?

Тут наводяться приклади, котрі не вкладаються в цю позицію. Візьмемо людей без цукрового діабету, наприклад спортсменів. І як еталон цього, візьмемо тих, хто бігає на довгі дистанції, або займаються велоспортом. Чи відомо вам, що в середньому гонщики на Tour de France вживають хто 100, хто 120 і є навіть випадки – 140 г вуглеводів на годину під час гонки, котра триває приблизно 5 годин.

Неважко порахувати, що це гігантська кількість – близько 600 г вуглеводів за короткий проміжок часу. Ви скажете: «Це дуже погано, адже це викликає великі підйоми глюкози». Але все-таки ми бачимо, що в них цукровий діабет не розвивається.

Інша суперечність. Коли людям обмежують кількість білка, то приблизно 70% від калорійності в раціон надходить за рахунок вуглеводів. У таких не просто не набирається маса, але ще й поліпшується на 16% чутливість до інсуліну в порівнянні зі звичайною дієтою.

Мало того, існують люди, котрі мають цукровий діабет другого типу та скаржаться на те, що вони взагалі не їдять солодкого, але однак він у них присутній. Також існують люди з невеликою вагою й у них також є цукровий діабет другого типу. Вони теж можуть навіть не їсти солодкого.

Ось як пояснити цей парадокс з точки зору цукрової інсулінової теорії. Звичайно ж ви скажете: «Спортсмени скільки вуглеводів з’їли, стільки відразу ж і витратили».

Чому тоді люди, котрі не є спортсменами, не можуть скільки вони з’їли вуглеводів відразу ж їх витратити.

Багато хто їсть величезну кількість вуглеводів під час тренування. В них все нормально. А хтось взагалі не їсть і сидить там на дієті, може бути навіть на кето-дієті. Вживає тільки одні білки, жири, траву, але у нього все одно зростає цукор. Правда за однієї умови, про яку ми поговоримо пізніше, якщо ця людина, наприклад, на кето-дієті набирає вагу, а не втрачає її.

Причина цукрового діабету – зниження чутливості до інсуліну. Як це все розвивається?

Інсулін – це гормон, який виробляється підшлунковою залозою у відповідь на надходження глюкози. Підшлункова залоза, а саме її бета-клітини, починають відразу ж виробляти велику кількість інсуліну. Ось той пік глюкози, який безпосередньо після прийому солодкої їжі відразу ж виникає, він потім відразу ж і гаситься. Причому гаситься він досить швидко у нормальної людини.

Якщо провести глюкозотолерантний тест і випити натщесерце 75 г чистої глюкози, ми через 2 години повинні побачити, що рівень цукру в крові менше ніж 7,8 мілімоля на літр. Відповідно, у здорових людей він ніколи вище не підіймається.

Тому ми виходимо на такі обставини, коли піки глюкози дійсно виникають у будь-якої людини, але у здорової вони дуже швидко гасяться. Підшлункова залоза спрацювала, виділила інсулін, швиденько у нас глюкоза в крові опустилася до потрібних параметрів і все. Ми далі собі продовжуємо жити.

А ось у людей з порушеною чутливістю до інсуліну виділяється інсулін, але його недостатньо для того, щоб знизити рівень глюкози до прийнятних величин. Виходить, що цей пік глюкози, який повинен бути відразу ж швидко опуститися, він потім ще існує тривалий час. І чим довше він існує, тим більше він викликає всілякі пошкодження, в тому числі й зворотні пошкодження в підшлунковій залозі.

Може бути й така ситуація, коли підшлункова залоза ще зберегла здатність виробляти інсулін, але вже не з тією швидкістю, з якою необхідно для того, щоб погасити відразу пік глюкози. Тобто інсуліну трохи виділяється, але недостатньо. В обох випадках люди, котрі мають порушення чутливості до інсуліну й уповільнення вивільнення його з підшлункової залози при порушенні функції бета-клітин буде однакова картина – тривале підвищення рівня цукру в крові.

Тепер ми підходимо до головного питання.

Причини виникнення цукрового діабету 2 типу

Чому у одних людей воно не розвивається, коли ви можете побачити дуже повну людину, яка не обмежує себе ні в чому: по п’ять ложок цукру кладе в каву та разом з тортом їсть. При цьому у нього абсолютно ідеальні показники як інсуліну, так і глюкози.Інша людина дійсно худорлява, на перший погляд, а у неї все погано.

Вісцеральне ожиріння та цукровий діабет 2 типу

Річ у тім, що вісцеральне ожиріння – це накопичення жиру у внутрішніх органах; у печінці – жировий гепатоз.

Вісцеральний жир призводить до зниження чутливості до інсуліну.

Є люди, у яких бета-клітини підшлункової залози стійкі й, попри вісцерального ожиріння, вони продовжують виробляти належну кількість інсуліну. А є ті, у яких ці бета-клітини чутливі до вісцерального жиру. У таких людей буде уповільнене виділення інсуліну й від цього у них буде зростати цукор.

Вісцеральне ожиріння від того, що ви попросту їсте більше, ніж витрачаєте.

У будь-якому випадку, якщо ви їсте більше, ніж витрачаєте енергії, навіть якщо їсте дуже мало, можете взагалі нічого не робити – лежати там або сидіти на дивані, ви будете витрачати ще менше. Організм пристосується, тому у вас буде накопичуватися вісцеральний жир.

Чому виникає порушення чутливості до інсуліну?

Є такі компоненти жиру – цераміди. Це такі сполуки сфінголіпідів, які входять до складу клітинних мембран оболонки нервових волокон. Цераміди можуть накопичуватися в клітинах, а вони відповідальні за утилізацію глюкози та блокують проведення сигналу від інсуліну до рецепторів. Тобто інсулін з’єднується з рецептором, а далі вже сигнал не йде. І канали, по яких у нас глюкоза повинна зайти всередину клітини, не відкриваються.

Глюкоза залишається зовні. А всередині клітини ось ці цираміди створюють такі обставини, коли глюкоза вже не може бути далі поглинена та оброблена. Таким чином розвивається порушення чутливості до інсуліну.

Крім того, ще відіграють роль різного роду запальні реакції, котрі у нас утворюються при вісцеральному ожирінні. Воно призводить до інсулінорезистентності.

Важливо – кількість надлишкових калорій не залежить від джерела їх отримання (вуглеводи або жири).

Інсулінорезистентність

Ви звикли, що кето-дієта скорочує вуглеводи – ви харчуєтеся там жирами, білками й все буде о’кей. У вас пройде ось ця інсулінорезистентність, бо ви не вживаєте вуглеводи. Але як ми вже зрозуміли, причина цукрового діабету другого типу – це не в вживанні вуглеводів та їх кількості, а в інсулінорезистентності.

Ця інсулінорезистентність виникає завжди при перевищенні кількості енергії, яку ви витрачаєте. Якщо ви перевищите її завдяки жирам або вуглеводам, то організму абсолютно немає ніякої різниці. Звичайно, завдяки жирам це зробити важче.

Простими словами нізвідки взятися тим компонентам, які викликають у нас резистентність до інсуліну. А якщо ми харчуємося вуглеводами, там звичайно простіше переїсти. Їх можна більше з’їсти, вони більше викликають апетит.

Відповідно людина з’їдає все більше й більше, набирає зайвий жир. Тому саме вуглеводи у людей, які не рухаються, не займаються спортом, побічно впливають на виникнення цукрового діабету другого типу. Ще раз повторюю – опосередковано. Не безпосередньо з’їли там ложку цукру та піднявся цукор в крові.

Те ж саме спортсмен на велосипеді робить, але у нього він швидко утилізується. У кінцевому підсумку ще спробуй наїсти ті калорії, котрі він там втратив під час спортивних тренувань. А людина, яка не займається жодними видами спорту або мало рухається, або навіть якщо рухається, але з’їдає більше, ніж вона витратила, може розвинути інсулінорезистентність.

А далі вже виникає цукровий діабет другого типу. Тому перейдімо з вами відразу, знаючи ці механізми, до методів, які нам допоможуть позбутися цього.

Лікування цукрового діабету 2-го типу

Одне дослідження показало, якщо люди з цукровим діабетом другого типу худнули за рік на 15%, то ремісія цукрового діабету другого типу становила 86%.

Як зниження ваги могло мати такий вплив? Дуже просто – поліпшення чутливості до інсуліну, зменшення вісцерального жиру та зворотний розворот всіх тих механізмів, які вже сформувалися.

Звичайно ж це не відновить в такій мірі підшлункову залозу. Тобто вона буде притуплено виробляти інсулін на пізніх стадіях і уповільнено реагувати на споживання глюкози.

Таким людям до кінця життя треба стежити за тим, щоб у них не було надлишків вуглеводів. Ну й звичайно ж стежити за вагою, так як при її наборі вона точно так само буде потім грати проти вас.

До речі, на цьому ж заснована дія популярних зараз препаратів Оземпік і Мунджаро. А в першу чергу вони створювалися для лікування цукрового діабету другого типу, а потім вже для надмірної ваги. Тому тут просто зрозуміли, якщо синхронно людина втрачає вагу й у неї ймовірність ремісії дуже висока.

Фізичні вправи при цукровому діабеті 2 типу

Ідеальним засобом для поліпшення чутливості до інсуліну є дієта та кардіо або аеробні тренування. Саме цей вид фізичних навантажень: просто швидка ходьба, велосипед, повільний біг чудесним чином покращують чутливість до інсуліну. Так як головний споживач глюкози у нас – м’язи. Відповідно організм повинен придумати так, щоб вся глюкоза швидше переходила в м’язи.

В результаті цього у нього розвивається інсулінорезистентність, яка особливо швидко розвивається у тих, хто має до цього генетичну схильність.