Народні методи лікування циститу та ІСШ

Народні методи лікування циститу та інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ) в домашніх умовах може забезпечити певне полегшення симптомів, але важливо зрозуміти, що це не замінює професійну медичну допомогу.

У статті наведені деякі загальні народні методи для лікування циститу та інших інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ), а також наукові клінічні дослідження, щодо деяких трав.

Інші традиційні (ліки) та нетрадиційні (гомеопатія, аюрведа, фітотерапія) методи лікування циститу та ІСШ читайте у цій статті.

Загальні народні методи, які можуть допомогти полегшити симптоми циститу та інфекційних сечовивідних шляхів:

1. Пити багато рідини. Регулярне пиття великої кількості рідини веде до зменшення бактерій і видалення їх із сечових шляхів. Важливо уникати газованих напоїв, кофеїну та алкоголю, які можуть подразнювати січові шляхи.
2. Трави з протизапальними властивостями. Деякі трави, такі як кульбаба, верес звичайний, золотарник можуть мати протизапальні властивості. Їх вживання у вигляді чаю або настоянок може допомогти при запаленні сечового міхура.
3. Часте сечовипускання. Регулярне сечовипускання сприяє видаленню бактерій із січової міхура та запобігає їхньому прикріпленню. Не тримайте сечу, коли відчуваєте потребу до сечовипускання.
4. Вживання журавлини. Вона має властивості, які заважають бактеріям прикріплятися до стінок січового міхура. Ви можете спробувати пити натуральний сік з журавлини або вживати препарати, які доступні у вигляді капсул або таблеток.
5. Діуретичні трави. Деякі трави, такі як петрушка, Мучниця звичайна, можуть мати діуретичні властивості і сприяти виведенню бактерій шляхом підвищення сечовиділення. Однак слід бути обережним при лікуванні циститу травами краще проконсультуватися з лікарем травної медицини.
6. Питання щодо профілактичних засобів. Зверніть увагу на гігієну, уникайте носіння тугої білизни та використання парфумерних засобів, які можуть подразнювати січовий тракт. Також використовуйте сечовипускання після шкірного акту, щоб допомогти вивести бактерії з сечового тракту.

Народні методи можуть використовуватися як допоміжна терапія для лікування циститу в домашніх умовах та інфекцій сечовивідних шляхів, але не замінюють професійного медичного консультування та лікування. Важливо звернутися до лікаря для діагностики та призначення ефективного лікування, зокрема циститу, який може вимагати вживання антибіотиків або інших медичних препаратів для повного одужання.

Характеристика лікарських трав для лікування циститу:

✓ Будь-яку з цих рослин (за винятком звіробою та ехінацеї пурпурової) можна використовувати для приготування настоїв. Склянкою окропу заливають 1 ст. л. сировини, настоюють у термосі 2 години. Вживати слід третину склянки перед прийомом їжі протягом 20 днів.

✓ Біль під час сечовипускання допомагає зменшити вживання емульсії з насіння конопель із молоком чи водою. Для зняття болю рекомендується вживати портулак у свіжому вигляді. Сильну сечогінну властивість має кавун, він допомагає розчинити в сечовому міхурі камені.

✓ Зняти біль при циститі допоможе спринцювання (у склянці води розчинити 2 г муміє). Вживання кам’яної олії всередину допомагає позбутися захворювання, вона чинить протизапальну дію, посилює імунітет.

✓ З фітопрепаратів можна використовувати журавлину, кропиву, петрушку, шипшину, подорожник. Приготовлені настої з цих рослин зменшують біль, знімають запалення, очищають сечовивідні шляхи.

Лікування циститу журавлиною

Журавлина (Vaccinium macrocarpon) відома своїми корисними властивостями для здоров’я січового міхура та може використовуватися як один з елементів комплексного лікування циститу. Журавлина містить певні речовини, які допомагають запобігти прикріпленню бактерій до стінок січового міхура та зменшують запалення.

Ось декілька способів використання журавлини для лікування циститу та ІСШ:

1. Сік з журавлини. Придбайте свіжий журавлиний сік або приготуйте його самостійно. Він містить активні речовини, які можуть допомогти послабити та підтримати здоров’я січового тракту. Приймайте по 1-2 склянки соку на день.
2. Капсули з журавлини або таблетки. Журавлині препарати доступні у вигляді капсул або таблеток у багатьох аптеках. Вони містять концентрований екстракт журавлини й можуть бути прийнятим варіантом для лікування циститу. Дотримуйтеся інструкцій щодо дозування, рекомендованих виробником або фахівцем.
3. Вживання сушеної журавлини. Сушена журавлина може бути додана до каші або йогурту або використовуватися для приготування чаю. Вона має кислий смак і може бути корисною для підтримки здоров’я січових шляхів.

Лікування циститу та інфекцій сечового міхура (ІСМ) журавлиною – Дослідження

Клінічні дослідження продемонстрували ефективність споживання журавлинного соку або твердих продуктів у профілактиці інфекцій сечового міхура (ІСМ) для різних груп населення, включаючи жінок з рецидивуючими ІСМ ( Walker та ін. 1997; Stothers 2002; Bailey та ін. 2007), цистит у вагітних жінок та людей похилого віку (Avorn et al. 1994; McMurdo et al. 2005; McMurdo et al. 2009), лікування циститу у дітей (Ferrara et al. 2009).

✓ Рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване дослідження за участю жінок віком 28–44 років із рецидивуючими ІСШ, які вживали 400 мг сухих речовин журавлини або плацебо протягом 3 місяців, показало, що 70% суб’єктів мали менше ІСМ під час вживання журавлини (Walker et al. 1997 рік).

У дослідженні жінок віком 25–70 років із історією високих рецидивів циститу (шість і більше за попередній рік) було виявлено, що споживання 200 мг концентрованого екстракту журавлини, стандартизованого до 30% фенольних кислот, двічі на день протягом 12 тижнів запобігли рецидиву інфекції сечового міхура у всіх суб’єктів протягом усього дослідження (Bailey et al. 2007).

Подальше дослідження цих суб’єктів через 2 роки виявило, що ті, хто продовжував приймати журавлину, залишалися вільними від інфекції. У вагітних жінок, у яких безсимптомна бактеріурія може спричинити несприятливі перинатальні наслідки, якщо її не виявити та не лікувати, споживання 27% коктейлю з журавлинного соку (240 мл тричі на день) призвело до 57% зниження безсимптомної бактеріурії та 41% зниження ІСМ (Wing et . ін. 2008).

✓ На додаток до епохального дослідження Ейворна на жінках похилого віку, рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване дослідження госпіталізованих пацієнтів старше 60 років показало, що група, яка споживала 25% коктейлю з журавлинного соку (150 мл двічі) щодня протягом 35 днів або до виписки) мали приблизно половину випадків симптоматичних інфекцій сечовивідних шляхів.

Подальше дослідження цієї групи, яке порівнювало лікування 500 мг екстракту журавлини з низькими дозами антибіотика триметоприму у жінок похилого віку, виявило, що обидва лікування зменшують рецидиви ІСШ. Лікування триметопримом циститу та інших інфекцій сечовивідних шляхів мало лише обмежену перевагу в цьому відношенні, а група журавлини повідомила про менші побічні ефекти (McMurdo et al. 2009).

Подальші клінічні дослідження в таких популяціях продовжують надавати інформацію для лікарів про найбільш ефективні форми та режими дозування журавлини проти ІСШ.

Варто пам’ятати, що журавлина може взаємодіяти з деякими медикаментами, особливо з препаратами для розрідження крові. Перед її використанням в будь-якій формі, як лікувального засобу, краще проконсультуватися з лікарем або фармацевтом. Вони обов’язково нададуть вам детальну інформацію про безпечне використання журавлини з урахуванням вашого конкретного стану здоров’я та можливої ​​взаємодії з іншими препаратами.

Лікування циститу звіробоєм

Корисність звіробою для зменшення запалення при циститі добре відома і, здається, пов’язана, принаймні частково, його здатністю служити антибактеріальним засобом. Останні дослідження також показують, що він корисний у боротьбі з вірусами.

Антибактеріальні властивості H. perforatum були повідомлені радянськими вченими в 1959 році. Основним антибактеріальним компонентом визначено гіперфорин. Дослідження показують, що гіперфорин пригнічує ріст деяких видів мікроорганізмів. Пригнічення росту відбулося для всіх досліджуваних грампозитивних бактерій, хоча ефекту пригнічення росту не було виявлено у протестованих грамнегативних бактерій. Метицилінрезистентний (MRSA) і пеніцилінрезистентний (PRSA) Staphylococcus aureus були особливо чутливі до гіперфорину.