Псоріаз – це хронічне рецидивуюче і, на жаль, прогресивно розвиваюче неінфекційне захворювання (дерматоз), що вражає в основному шкіру. Це дуже поширена хвороба шкіри, що характеризується еритематозними бляшками, вкритими сріблястими лусочками, особливо на розгинаннях кінцівок, шкірі голови та попереку.
У 2014 році ВООЗ визнала псоріаз «хронічним, неінфекційним, болісним, спотворюючим і інвалідним захворюванням, від якого немає ліків і яке має серйозний негативний вплив на якість життя пацієнтів».
Хвороба частіше виникає у 28-30 років, але у 2% виникає в 2 роки. Це класичний приклад кожного розладу, тобто швидкість поділу клітин при цьому різко зростає в шкірі та цифри вражають.
Швидкість поділу клітин у бляшках, у 1000 разів вища, ніж у нормальній шкірі. І це протягом багатьох років. Це набагато більше, ніж у ракових клітинах. Ми звикли, що клітини найбільше діляться лише при ракових захворюваннях, а виявляється буває ще швидше. Навіть у не ураженої шкіри кількість клітин, що виділяються, прогресують у 2.5 рази вище, ніж у людей без псоріазу.
Симптоми псоріазу
Звичайні симптоми псоріазу – утворення надмірно сухих червоних піднятих над поверхнею шкіри плям, які називаються псоріатичні бляшки. Ці плями за своєю природою є ділянками надмірною проліферацією клітин – і клітин шкіри та клітин імунної системи. А ще у них надмірне утворення судин та хронічне запалення.
Перші ознаки – як починається псоріаз
Псоріаз починає проявлятися у вигляді чітко виражених еритематозних бляшок, вкритих сріблястими лусочками, як правило, на шкірі голови та розгинаннях кінцівок, особливо над колінами, ліктями та попереково-крижовою областю.
Тріщини на язику є найпоширенішою ознакою псоріазу ротової порожнини та зустрічається у 6,5%-20% людей, у яких він вражає шкіру.
Види псоріазу та їх симптоми
Псоріаз класифікується на два типи. Перший – має позитивний сімейний анамнез, починається до 40 років і пов’язаний з HLA-Cw6;у той час як 2 тип не має сімейного анамнезу, проявляється після 40 років і не пов’язаний з HLA-Cw6.
Хвороба має різну морфологію у вигляді бляшкового, каплеподібного, рупіоїдного, еритродермічного, пустульозного, інверсного, слонового та псоріатичного артриту. Варіації локалізації спостерігаються із залученням шкіри голови, долонно-підошовної області, статевих органів і нігтів.
Будь-яке пошкодження шкіри у пацієнтів з псоріазом у формі механічної, хімічної чи радіаційної травми викликає ураження на цьому місці, яке називається феноменом Кебнера. Це свідчить про активність захворювання.
Бляшковий псоріаз. Симптоми проявляються у вигляді еритематозних бляшок із сріблястими лусочками, найчастіше на ліктях, колінах, шкірі голови та спині. Це найпоширеніший тип, яким страждають від 85% до 90% пацієнтів. При послідовному видаленні псоріатичних лусочок видно точкові кровоточиві точки. Це називається ознакою Ауспіца, яка використовується для клінічного підтвердження діагнозу.
Каплеподібний псоріаз (еруптивний) спостерігається у дітей після стрептококової інфекції верхніх дихальних шляхів. Проявляється еритематозними та лускатими краплеподібними ураженнями головним чином на тулубі та спині. Цей тип є з найкращим прогнозом на одужання.
Пустульозний псоріаз. Ознаки – невеликі неінфекційні гнійні ураження шкіри з еритемою навколо них. Він буває двох типів: локалізований і генералізований. Генералізований пустульозний псоріаз пов’язаний з гіпокальціємією та проявляється стерильними пустулами на еритематозній бляшці, що охоплює все тіло.
Еритродермічний псоріаз. Симптомні прояви запалення спостерігається у вигляді еритеми та відлущування шкіри, що охоплює понад 90% площі тіла. Людина відчуває сильне свербіння, набряк і біль. Зачастую це відбувається через різкої відмови від стероїдів. Ускладнення еритродермії включають: порушення бар’єрних функцій шкіри, порушення основного метаболізму та посилення шкірного кровообігу, що, у свою чергу, впливає на серце з серцевою недостатністю.
Псоріаз нігтів проявляються у вигляді ямок, жирних плям, піднігтьового гіперкератозу, дистрофії нігтів і анкілозу.
Інверсний – згинальний – інтертрігінозний псоріаз. Симптоми проявляється у вигляді гладких, еритематозних і чітко обмежені на таких ділянках: пах, пахви, міжсідничні та інфрамамарні ділянки. Шкіра буває вологою, мацерованою та може містити тріщини, які можуть мати неприємний запах та свербіж. Її необхідно диференціювати від дерматофітної інфекції, що вражає ці ділянки, яка проявляється центральним проясненням і активною межею з лусочками, везикулами та пустулами по краю.
Себопсоріаз – це така форма, що проявляється у вигляді червоних бляшок з жирними лусочками. Зазвичай вражає ділянки з підвищеним виробленням шкірного сала, такі як шкіра голови, лоб, носогубні складки, грудина та завушні складки.
Артропатический псоріаз або псоріатичний артрит – форма хронічного запального артриту у 30% хворих . Симптоми – запалення суглобів і сполучної тканини, що вражає суглоби пальців рук і ніг та приводить до їх набряку. Пальці виглядають сосисками, відомого як дактиліт.
Ця форма особливо важка, вона призводить до нерухомості та інвалідності. Хворі стають лежачими та помирають часто від пролежнів та пневмонії.
Очний псоріаз. Захворювання також вражає повіку, кон’юнктиву та рогівку, що призводить до трихіазу, ектропіону, кон’юнктивіту та сухості рогівки. Найпоширенішим захворюванням очей є блефарит, який може призвести до рубцевого вивороту, мадарозу та трихіазу. У деяких випадках може спостерігатися передній увеїт.
Люди навіть не уявляють страждань хворих. Як правило, бляшки сильно сверблять і з часом це виводить людину з себе. Людина стає нервовою, дуже важко переносить стрес, схильна до депресії, порушується сон, знижується самооцінка, хворий не може оголити певні частини тіла та змушений носити незручний одяг.
Часто через це хворі не можуть знайти собі роботу, їм важко влаштувати особисте життя. Плюс є ще маса психотравмуючих моментів.
Псоріаз – це не просто ураження шкіри, якщо цією проблемою не займатися, то ці бляшки можуть набувати зливних форм і можуть інфікуватися, що закінчуються сепсисом і смертю.
Причини псоріазу
Існують дві основні гіпотези. Перша гіпотеза полягає у дефекті у самих клітинах шкіри. Друга гіпотеза не заперечує дефекту у клітинах шкіри. Але головне те, що при цьому ще чомусь ненормально стимулюється імунна система. Виявляється всередині кожної клітини є дві речовини: одна з яких стимулює поділ клітин, а друга – пригальмовує. Клітини імунної системи дуже активовані та стимулюють надмірну преферацію епітелію.
Ліки, що пригнічують імунітет – вони дуже ефективні при лікуванні псоріазу. Якщо людина, наприклад, почне мазати Преднізолоном або подібними стероїдними мазями, то вони відразу почнуть засихати. На жаль, ці ліки дуже тяжкі, при прийомі через рот це може призвести до смерті.
Якщо перенести кістковий мозок від хворого на псоріаз до здорових людей, то у них розвивається псоріатичне ураження (з кістковим мозком переносяться імунні клітини).
Активація клітин у хворих на псоріаз асоційована з підвищеною проникністю кишківника, яка, у свою чергу, пов’язана з мікроскопічними його ураженнями. Проблема з псоріазом, а також проблема з ревматоїдним артритом, алергічні захворювання пов’язані з порушенням бар’єрної функції кишечника.
Псоріаз тісно пов’язані з генетикою. Якщо ви хочете, то можете перевірити себе на ризик захворювання. Є такі антигени несумісності. Їх лише три: Б-16, Б-13, Б-17 – вони пов’язані з псоріазом. Це підтверджується тим, що у 36% людей хворих у одного або більше членів сім’ї теж є псоріаз і теж є лейкоцитарні антигени.
Причини, що підтримують псоріаз
- Погане перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті;
- Кишкова інтоксикація;
- Дефіцит жовчі;
- Надмірне вживання алкоголю та тваринних жирів;
- Дефекти харчування: нестача вітамінів та мінералів, стрес.
Тваринні жири у поєднанні з цукром та продуктами з білого борошна складають справжній наркотик.
Причина псоріазу – неповне перетравлення білків, чим воно загрожує?
Білки, котрі погано перетравлюються в шлунку й в тонкому кишківнику провалюються далі та надходять туди, де їх в такій кількості не повинно бути – товстий кішківник. Тоді мікроби самі перетравлюють білки, а ніхто не проти їх поїсти, але при цьому погіршується стан хворого та виникає кишкова мікробна інтоксикація.
Якщо ліпополісахарид і ендотоксин потрапляє у кров, це надзвичайно небезпечно. Тому у хворих на псоріаз завжди виявляється ліпополісахарид у крові.
Близько 500 років тому один арабський лікар сказав, що їжа, що погано перетравлюється, погано перетравлює свого господаря. Це стосується білків.
Також небезпечні гриби кандиду. Просто більшість із нас – ласуни, а цукор є улюбленим паливом для грибів кандидозу. Але тут утворюється порочне коло. З одного боку ласуни – люди, котрі страждають на депресію. Вони лікуються не алкоголем, а солодкою їжею – піднімають собі настрій. У них надмірне зростання кандида, а він змушує людину їсти більше цукру.
Ось таке порочне коло. До речі, ця закономірність нещодавно була відкрита на багатьох інших біологічних системах, коли паразити змушують змінювати повністю поведінку своїх господарів.
Оскільки хворі на псоріаз стають нервовими, агресивними, депресивними людьми, то велике місце при лікуванні псоріазу у лікарів займає психотропні апарати. Хоча хвороба тісно пов’язана з генетикою, на її перебіг може сильно вплинути народна медицина.
За рахунок чого? Перше – за рахунок зменшення надходження до крові з кишківника антигенів, алергенів, токсинів. Друге – натуральна медицина може відновити баланс організму.
Думка людей, які лікують ліками псоріаз та думка людей, які лікують дієтами, добавками та різними нетрадиційними методами зовсім різні. Шкіра – орган, який дуже чутливий до поживних речовин і нестача їх призводить до різних хвороб та сприяє їх розвитку. Але ці хвороби, включаючи найважчу з них – екзему, псоріаз дуже добре лікуються народною медициною з застосуванням вітамінних добавок і, природно, з певною психологічною методикою для зняття стресу.
Хвороби схожі на псоріаз
- Екзема
- Себорейний дерматит
- Рожевий лишай
- Грибчастий мікоз (форма шкірної Т-клітинної лімфоми)
- Вторинний сифіліс
Незважаючи на те, що псоріаз є доброякісним розладом шкіри, це довічна хвороба, яка не виліковується. У всіх бувають ремісії та рецидиви, що в цілому призводить до погіршення якості життя.